Пайовий інвестиційний фонд (ПІФ), згідно з Федеральним законом ФЗ-156 «Про пайових інвестиційних фондах», - відокремлений майновий комплекс, що складається з майна, переданого в довірче управління керуючої компанії засновником (засновниками) довірчого управління з умовою об'єднання цього майна з майном інших засновників довірчого управління, і з майна, отриманого в процесі такого управління, частка у праві власності на яке засвідчується цінним папером, що видається компанією, що управляє.

  Таким чином, пайові інвестиційні фонди являють собою механізм, за допомогою якого приватні особи передають грошові кошти або активи в руки професійних менеджерів для управління. Вкладення інвесторів потім управляються як єдиним портфелем, в якому у кожного інвестора є частка, пропорційна його інвестиціям. (Інвестори, що набувають частки участі в інвестиційному фонді, є його пайовиками). У довірче управління відкритим і інтервальним пайовими фондами (ОПІФ і ІПІФ) можуть бути передані тільки грошові кошти, а для закритих пайових інвестиційних фондів (ЗПІФ) законодавством передбачено й інше майно, а також неповна оплата паїв.

  В основі взаємодії пайовика, ПІФу і керуючої компанії (КК) лежить договір довірчого управління (він же Правила довірчого управління - ПДУ), викладений у вигляді публічної оферти. Приєднання до такого договору здійснюється шляхом придбання інвестиційних паїв ПІФу, а припинення - шляхом їх погашення (продажу).   Майно, яке складає ПІФ, є спільним майном пайовиків і належить їм на праві спільної часткової власності. Поділ майна, що становить пайовий інвестиційний фонд, і виділ з нього частки в натурі не допускаються. Наприклад, якщо пайовику належить 1 пай з 1000, а майно ПІФу інвестовано, наприклад, в 1000 акцій якого підприємства, це не означає, що пайовику належить 1 акція цього підприємства.

  Майно ПІФу відокремлюються від іншого майна (майна КК, інших ПІФів в її управлінні і від пайовиків) і враховується окремо. Звернення стягнення за боргами власників інвестиційних паїв, в тому числі при їх банкрутство, на майно, що становить пайовий інвестиційний фонд, не допускається. За боргами пайовиків стягнення звертається на належні їм інвестиційні паї. Аналогічно і з КК - всі невиконані зобов'язання КК не можуть бути задоволені за рахунок активів ПІФів під її управлінням.

  Максимальний термін, на який створюється фонд, становить 15 років. При цьому, якщо після закінчення терміну пайовики ОПІФ і ІПІФа не виставили заявки на погашення всіх паїв, то договір вважається продовженим на той самий термін (даний пункт повинен бути прописаний в ПДУ).

  Управляюча компанія здійснює довірче управління пайовим інвестиційним фондом шляхом вчинення будь-яких юридичних та фактичних дій відносно становить його майна, а також здійснює всі права, засвідчені цінними паперами, складовими пайовий інвестиційний фонд, включаючи право голосу з голосуючим цінних паперів.   Дохід, який отримує інвестиційний фонд, складається з дивідендних і процентних виплат, а також і з приросту вартості активів, що входять до складу портфеля фонду. Правда, активи фонду можуть, як зрости в ціні, так і впасти.

  Важливо відзначити, що ПІФ не є юридичною особою, а значить не може збанкрутує, однак це також не захищає пайовиків від значного зниження вартості активів ПІФу   Вартість паю може як збільшуватися, так і зменшуватися. Прибутковість фонду в минулому не гарантує отримання доходу майбутньому. Ні керуюча компанія, ні держава не гарантують дохідності інвестування в ПІФи.

  Те, що ПІФ не є юридичною особою, дає пайовикам ряд податкових переваг. Особливо це стосується інвесторів Зпіфов: фонд не платить податок на майно податок на прибуток і т.д.

  Основним регулятором ринку колективних інвестицій, і пайових фондів в їх числі, є Федеральна служба з фінансових ринків (ФСФР).